Архіви позначок: Ландшафт

Болотне рельєфоутворення. Іскор (вивороти). Заломи. Термітники

Болотне рельєфоутворення –  це найбільш широко поширений і відомий приклад фітогенного рельєфоутворення на суші (поза океаном). Однак існує й чимало інших механізмів прямого рельєфоутворюючого впливу рослин на поверхню. Найбільш помітно фітогенне рельєфоутворення протікає в лісових зонах.

Читати далі

Прямий вплив біоти на рельєф. Фітогенні береги (мангрові і очеретяні), торфонакопичення, болотні купини

В даний час на суші майже повсюдно поширені біогенні форми від нано- та мікроформ до макроформ. Загальна їх кількість досягає, мабуть, перше мільярдів штук. Їх щільність (кількість форм на одиницю площі) десятки і сотні (шт на га), рідше десятки тисяч (шт на га). Біогенне рельєфоутворення – це провідний геоморфологічний процес, принаймні, на 15% суші (болота, субгоризонтальні поверхні поза заплав в гумідного кліматі, термітні савани, кротовіни чорноземи і інші).

Читати далі

Берегові морські процеси і форми рельєфу. Берег, берегові зони, берегова лінія і береговий схил

Перш ніж приступити до характеристики берегових морських процесів і створюваних ними форм рельєфу, зупинимося на визначенні деяких понять. Берегова лінія (лінія урізу) – це лінія, по якій горизонтальна водна поверхня моря (або озера) перетинається із сушею. Так як рівень водойм не залишається постійною, берегова лінія являє собою умовне поняття, що застосовується щодо деякого середнього багаторічного положення рівня водоймища.

Читати далі

Вічна мерзлота. Термокарстові процеси: тетрагональні грунти, багаторічні горби гідролакколіти (булгунняхі, пінг), торф’яні горби

В областях відносної стабілізації, складених пухкими сильнольодистими сингенетичними мерзлими товщами з потужними полигонально-жильними льодами, широко розвинені термокарстові процеси, які призводять до утворення різноманітних форм: від дрібних термокарстових западин до великих термокарстових озер і глибоких, різноманітних по площі улоговин-аласів.

Читати далі

Рельєф перигляціальних областей. Параболічні дюни. Утворення лесів і лесовидних суглинків

Широкий розвиток в перигляциальній зоні піщаних відкладень, які не закріплених рослинністю, сприяло утворенню еолових форм рельєфу, серед яких найбільш поширені параболічні дюни (форма материкових дюн). Утворилися ці форми з поперечних (до вітру) валообразних дюн при закріпленні кінців переміщуваного вітром піщаного валу рослинністю або фіксації вологим субстратом. Середина дюн, що володіє більшою масою піску, притому більш сухого, продовжувала рухатися вперед.

Читати далі

Рельєф ложа Світового океану

Ложе океану в структурному відношенні відповідає океанічним платформам, або талассократону. На батиметричній мапі дна будь-якого океану явно видно пористість мегарельефу. Гігантські улоговини з відносно рівним або горбистим дном поділяються хребтами, валами і різноманітними височинами. На височинах, як правило, потужність кори збільшується, а в деяких випадках тут під типовим «базальтовим» шаром виявляється шар підвищеної щільності, і поверхня Мохо виділяється нечітко.

Читати далі