Обчислення видимих координат Сонця за допомогою Астрономічного щорічника

Видимі координати Сонця для обробки спостережень знаходять за допомогою АЕ. При його відсутності можна скористатися астрономічним календарем та іншими приладами для визначення часу, але результати обчислень будуть отримані грубіші. Розглянемо зміст деяких таблиць АЕ СРСР на 1984 рік.

Таблиця являє собою Ефемериду Сонця і використовується зазвичай для визначення часових кутів відмін (& Q), моментів кульмінації і видимого радіуса (^Q) Сонця. Для цих цілей використовуються тільки ліві сторінки розвороту АЕ. Слід звернути увагу на те, що всі величини в цій таблиці дані на 0h ефемеридного часу, т. е. на початок ефемеридних доби, місяці і числа яких вказані в першій вертикальній графі.

Обчислення видимих координат Сонця

Пряме сходження (A Q) і схиляння (6Q) названий и тут видимими, так як в ці координати включено вплив річної аберації і вони безпосередньо порівняти з спостерігаються. Поруч з вказано її годинне зміна v &, тобто величина, на яку змінюється схиляння за один годину, що припадає в ефемеридну опівночі. Ця годинна зміна різна як в різні доби, так і в різні години протягом однієї доби.

У шостій вертикальній графі ефемериди наведені значення RQ, а в сьомій дані значення допоміжної величини Е. Це – рівняння часу плюс I2h.

У свою чергу рівняння часу (rj) – це різниця істинного і середнього часу. Допоміжна величина Е широко використовується при вирішенні задач, пов’язаних з обробкою спостережень Сонця. Поруч з нею дається її годинна зміна, до якого належить все, що сказано про часовий зміні v.

Годинна зміна прямого сходження Сонця в таблиці не наведена, але її можна легко обчислити, віднявши величину vE з 9 856s.

Вертикальна графа «паралакс» містить значення горізонтного параллаксу і застосовується для обчислення видимого добового паралакса Сонця. У цій ефемерида тс ^ дається в секундах дуги через 10 діб.

Астрономічний щорічник

Ефемерида – це таблиця координат світил і інших змінних астрономічних величин, обчислених для ряду послідовних моментів часу.

Допоміжні таблиці включають:

  • V – вираз дуги в часі, таблицю для перекладу кутовий заходи в годинну міру і назад;
  • VI – звернення хвилин і секунд (часу) в частки години;
  • VII – звернення годин, хвилин і секунд в частки доби;
  • XI; XII – рефракцію, таблиці для обчислення істинної астрономічної рефракції з точністю відповідно ± 1 “і ± 0,1”.

Як зазначено вище, видимі координати Сонця поміщаються в АЕ на кожну ефемеридну опівночі. На практиці спостереження Сонця виробляються в різні години дня, і для обробки вироблених спостережень необхідно розрахувати координати Сонця на моменти, що лежать між табличними аргументами часу.

Координати Сонця знаходяться в досить складній залежності від часу, і для точних астрономічних обчислень існують спеціальні прийоми і формули, що дозволяють визначати значення шуканої функції на певний момент часу. Ці прийоми називаються інтерполіруванням з урахуванням часових змін, а формули – інтерполяційними формулами.

При астрономічних визначеннях по Сонцю як координат світила використовуються годинний кут / Q щодо меридіана спостерігача і видиме схиляння Сонця.

При навику обчислень і в залежності від необхідної точності результату частина рядків в схемі обчислень можна пропускати. Для розрахунку видимих координат Сонця можна також використовувати Морський або Авіаційний астрономічні щорічники.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.